Субота
19.08.2017
01:47

Вітаю Вас Гость
RSS

 
ГоловнаРеєстраціяВхід


 

 
Погода в Україні



 

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Квітень » 4 » В Україні узаконять кріпацтво.
12:59
В Україні узаконять кріпацтво.

Від нового Кодексу законів про працю, який можуть прийняти вже у вересні, безпосередньо залежить, чи перетвориться робота для найманих працівників на справжнє пекло. 


Що ж насправді несуть нам пункти КЗпП, піднесені під соусом «поліпшення» і «модернізації»? Нічого хорошого.

Безрозмірний робочий день

Якщо новий КЗпП приймуть, працювати доведеться більше. Українці навіть ризикують втратити право на восьмигодинний робочий день, який утвердився практично по всій Європі ще після Першої світової війни. За чинним кодексом, тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень, а для людей, зайнятих на шкідливому виробництві, цей час скорочується до 36 годин. Будь-яка робота понад цей час вважається зараз понаднормовою - тобто роботодавець повинен сплачувати за неї вам у подвійному розмірі.

У новому проекті Кодексу про працю тривалість робочого дня може бути продовжена до десяти годин, а максимальна - і до дванадцяти. Робочий тиждень може зрости до 48 годин. Але й це не все! У разі згоди роботодавця з лідерами профспілок («кишеньковими» на більшості українських підприємств) робочий тиждень можна додатково розтягнути - і без будь-якої оплати понаднормових. Ці нові норми можуть сподобатися тим, хто працює на відрядній основі - хоча всіх грошей у будь-якому випадку не заробити. Але безліч працівників по всій країні повинні будуть в обов`язковому порядку працювати стільки, скільки скаже господар - і за ті ж самі гроші, як це практикується зараз в Бразилії і Пакистані.

Штрафи за що завгодно

Згідно з новим проектом Трудового кодексу, роботодавець отримає право в односторонньому порядку визначати особисту матеріальну відповідальність підлеглих. Говорячи простіше, якщо проект депутата від Партії регіонів Віктора Хари буде остаточно затверджений у парламенті, ваш шеф завжди зможе призначити вас винуватцем за реальний чи вигаданий збиток, вирахувавши його вартість з вашої зарплати. Яке багате поле можливостей для економії на зарплатах співробітників!

Начальство бачить все

А ще одна пропозиція авторів нового проекту КЗпП і зовсім загрожує перетворити працівників на щось середнє між кріпаками і героями відомої антиутопії Оруелла. Адже вона надасть можливість контролювати роботу співробітників підприємства за допомогою «технічних засобів». На практиці мова йде про відеозйомку, прослуховування телефонів, контроль над електронною поштою, чатами та особистими інтернет-сторінками працівників - хоча ця ініціатива безпосередньо суперечить статті 32 Конституції України: «Ніхто не може зазнавати втручання у своє особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України».

Відеоспостереження на робочому місці є порушенням права на приватне життя, що підтверджено постановами Європейського суду, Венеціанської комісії та Європейського суду з прав людини. Сучасне трудове законодавство України також не дає можливості збору і передачі особистої інформації працівників - але, схоже, владі хочеться знати про нас все. Причому, згідно з проектом, зібрана відеоінформація буде доступна тільки роботодавцю, який зможе показувати відео вибірково, трактуючи дії працівників у власну користь. І складуючи на них гори «трудового компромату».

А більшість законодавців цілком влаштовують нові драконівські норми. За проект нового кодексу вже в першому читанні дружно проголосували відразу 386 депутатів. Вражаюча одностайність для розділеного на ворогуючі угруповання парламенту. І не дивно - адже наші «слуги народу» на ділі є його господарями, тими самими «власниками заводів, газет, пароплавів», і напряму зацікавлені в тому, щоб їхні працівники трудилися побільше, а отримували поменше ...

Терпіти все, тільки б не вигнали

Нині чинний кодекс законів про працю теж, зрозуміло, зовсім не ідеальний. До того ж, його норми часто не виконують – великою мірою тому, що ми самі не знаємо про свої трудові права і не даємо собі клопоту навіть погортати книжечку, де виписані ці параграфи. На думку представників незалежних профспілок, новий проект КЗпП узаконить беззаконня, яке і без того твориться зараз в наших офісах і цехах. На підтвердження своїх слів вони наводять кілька історій з життя наших офісних концтаборів.

Начальник охорони - сексуальний шантажист

На одному з підприємств Дніпропетровська працедавець розпорядився про цілодобове відеоспостереження за робочими місцями своїх співробітників. Ті не знали, що їх знімають на камеру, поки в інтернеті не з`явився пікантний ролик із записом дівчини, яка переодягається на роботі. Начальство списало цю історію на самодіяльність одного із охоронців, але працівники фірми вважають, що воно мстило співробітниці, що надто часто не погоджувалась з його думкою. Природно, після цієї історії вона звільнилася.

Інша історія подібного роду трапилася в одному з київських офісів, де «з метою контролю за належним використанням робочого часу» таємно переглядали листування своїх співробітників. Після чого начальник охорони шантажував своїх колег, погрожуючи оприлюднити факти з їхнього приватного життя - хто з ким спить, хто чим хворіє, і навіть їх інтимні відеоролики. «Великий брат» пропонував відкупитися від нього сексуальними послугами та грошима. Правда, тут начальство фірми зуміло ліквідувати ситуацію, яку самі ж створили. Шантажист був звільнений і добровільно передав зібраний «компромат» - щоб уникнути гарантованої кримінальної справи.

На думку Дениса Левіна, секретаря профспілки «Народна солідарність» випадки такого шантажу досить часті, але жертви бояться надавати їм розголосу.

- Люди дуже бояться, що відео, яке потрапило в чужі руки, побачать товариші по службі, родичі і взагалі хто завгодно. Тому вони вважають за краще мовчати і часто виконують вимоги шантажистів. Якщо практику стеження на робочому місці узаконять, такі випадки стануть звичайною справою.

12 робочих годин плюс туалетний наглядач

Продовженням робочого дня без виплати понаднормових в Україні давно нікого не здивувати. У тому ж Дніпропетровську працівників фірми-трейдера примушували гарувати аж по дванадцять годин, а незадоволеним одразу пропонували писати заяви про звільнення. Охочих втратити непогану зарплату практично не знаходилося.

Спеціальний співробітник контролював поведінку замкнених в офісній клітці людей - щоб не затримувалися на курилці, в туалеті і не базікали по телефону в особистих справах.

На незаконні дії роботодавців слід подавати до суду, але незнайомі зі своїм правами люди часто цього просто бояться. Тим більше, що несумлінні роботодавці часто намагаються мстити, про що розповів юрист профспілки «Захист Працi» Віталій Дудін:

- Київське видання не виплатило сімдесяти своїм співробітникам зарплату за три місяці і допомогу з безробіття. Воно не збанкрутувало і обіцяє виплатити борги, але співробітницю, яка подала до суду, поставили «в кінець списку» виплати заборгованостей. А потім представили підроблені табелі про відвідуваність, заявивши, що у неї три місяці прогулів, хоча позивач, як і всі співробітники, взагалі не знала ні про яке «табелювання», а ім`я співробітниці значилося на сторінках газети аж до звільнення.

Однак більшість справ щодо порушення трудових прав виграють саме працівники - поки новий Кодекс не прийняли.

Ми повертаємося до законодавства 1918 року

Олексій Кляшторний, лідер профспілки «Народна солідарність»:

- За чинним КЗпП договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено лише з обмеженим числом працівників, список категорій яких затверджується Кабміном. Тому така відповідальність головним чином покладається лише на осіб, які приймають цінності на відповідальне зберігання. Решта за статтею 133 відповідають тільки в рамках відповідної місячної зарплати. А ось стаття 413 нового законопроекту дозволяє укласти договір про повну матвідповідальність з абсолютно будь-яким працівником.

Виникає питання: хто ж повинен визначати розмір збитку, який я заподіяв підприємству, а заразом - і сам факт, що винен саме я? Припустимо, дороге обладнання поламалося, і «стрілочниками» призначають три бригади робітників, які позмінно його обслуговують - по 10 тис. євро на брата. Виконавчий орган Міжнародної організації праці рекомендував нашим законодавцям повністю переглянути ці положення проекту. І що, хтось послухав?

Ситуація, коли роботодавець оголошує працівника винним у заподіянні шкоди, сам визначає його розмір і сам же віднімає ці гроші з належної людині зарплати, ніяк не в`яжеться з конституційним принципом «презумпції невинності». З пунктом 5 статті 4 ратифікованої нами Європейської соціальної хартії - теж. Але це нікого не хвилює.

Крім того, положення пунктів 3 та статті 4143 нового Трудового кодексу формулюються таким чином, що робочий день може бути хоч 14, хоч 24 години на добу. На кожному підприємстві. Для будь-якої категорії працівників. Коли починаєш це критикувати, у відповідь чуєш аргументи про сторожів з «добовими» чергуваннями. Але питання не про сторожа, а про те, що ми в 2010 році повертаємося до положення 1918!
Переглядів: 952 | Додав: step
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017
Використовуються технології uCoz